Аналіз завдань Теоретичного блоку Школи Практичної Аналітики

Сьогодні, 6 березня, у приміщенні Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича відбулася зустріч учасників Школи Практичної Аналітики. Теоретичний блок Школи вже майже завершився, тому цього разу було проаналізовано домашні завдання, які учасники отримували протягом блоку і виконали на основі отриманих теоретичних знань. Таким чином, завдання предбачали наступне: зробити портрет політиків на основі SWOT-аналізу (Віктор Янукович, Віталій Кличко, Валерій Хорошковський, Наталія Королевська); розробити проект соцопитування.


Учасники Школи Практичної Аналітики запропонували наступні теми соціологічного дослідження: «Зубожіння і жебрацтво у нашому місті», «Гендерне питання в конексті працевлаштування», «Ставлення студентів до освітньої політики Д. Табачника»та «Ставлення чернівчан до представників інших рас».


Здійснюючи SWOT-аналіз, слухачі дотримувалися всіх принципів його проведення, адже цей аналіз полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії:
— сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) сторін політичного лідера;
— можливостей (Opportunities), що відкриваються при його діяльності;
— небезпек (Threats), пов'язаних з здійсненням його політичної програми.


Наприкінці заняття, застосовуючи метод «мозкового штурму» учасники сформували три групи для роботи у Практичному блоці. Групи були об'єднані навколи вирішення актуальних проблем м. Чернівці з метою пошуку шляхів та інструментів впливу для їх вирішення.
У Практичному блоці слухачі продовжуватимуть тренувати навики співпраці, вчитися розподіляти та делегувати повноваження, визначати та досліджувати властиві їм ролі в команді та шукати шляхи вирішення проблем міста.


Школа Практичної Аналітики — освітній проект, який проводиться Чернівецьким обласним осередком ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» спільно з Політологічним науковим товариством «Аналітик» та Чернівецькою обласною громадською організацією «Захист».

38 коментарів

Святослав Вишинський
Очевидно, в наш час уже можна вести мову про «пост-грантоїдський» синдром, коли друго- і третьорядні, а часом і відверто штучні теми виносяться в епіцентр суспільного обговорення. Якщо самі учасники регіональної школи не знаходять тем дослідження, актуальніших за «Гендерне питання в конексті працевлаштування» і «Ставлення чернівчан до представників інших рас», то можна вважати, що відповідні NGOs та їхні гранти своє зерно успішно посіяли.
Вадим Міський
Варто звернути увагу на те, що завдання у Теоретичному блоці були пробними і навмисне полегшеними. Мета завдань Теоретичного блоку полягала в тому, щоб навчити людину коритсуватись інструментом, без зосередження на суспільній користі того чи іншого соц. дослідження. Власне, тому учасники напевне і обирали собі теми, які вже колись і кимось піднімались, і на яких можна гарно відпрацювати методологію, щоб мати змогу порівняти.

Теми повноцінних інормаціно-аналітичних кампаній (які учасники проводитимуть у Практичному блоці), що були обрані також сьогодні — радуть набагато більше, бо мають більш відчутну суспільну актуальність і виглядають менш «штучно». Вже скоро їх анонсуємо.
Святослав Вишинський
Це зрозуміло, проте малось на увазі дещо інше — а саме що при виборі чи формулюванні тем деякі вже спливають у свідомості дослідників автоматично і безвідносно до їхньої суспільної актуальності. Але відносно стереотипів, генерованих при домопозі грантів і медіа рядом організацій і фондів.
Вадим Міський
Я ж кажу: цілком згодний) Проте, саме завдяки тому, що ці теми вже тією чи іншою мірою досліджені, на на них легше вчитися))
Хоча, скажімо, «ставлення чернівчан до представників інших рас» — зараз дещо актуальніше, ніж це було 10 чи 20 років тому… Рано чи пізно глобалізація (навіть якщо вона йтиме, як черепаха) призведе до того, що питання (расові, гендерні) з якими активно стикаються інші країни (які і фінансують грантами такі дослідження в Україні) будуть актуальними і в нас…
Захар Подкидишев
Несколько удивил выбор персонажей выбраных для создания портретов. Ну, Виктор Фёдорович понятно. Кличко, как бы тоже. Но Хорошковский и Королевская…
Вот вам и ответ на вопрос — откуда баблишко (не из грантов, вестимо)…
Андрій Круглашов
Но гениальный всплеск похож на бред. В рожденье смерть проглядывает косо. А мы все ставим каверзный ответ. И не находим нужного вопроса (мой Гамлет, Высоцкий)

:) Помысли вне коробки, Захар!

Кто — наиболее вероятный приёмник В.Ф.Я?

Кого сейчас наиболее активно раскручивают всеми правдами и неправдами, ковровобомбардируя отечественные медиа?

Хорошковский и Королевская, имхо — те, кто может прирости рейтингово (ведь зияют пустоты на электоральном поле Востока и Юга), к чему прилагаються значительные усилия имиджево (а на то и SWOT, чтобы анализировать имидж либера, в особенности, когда речь идёт о Оpportunities and Тhreats) Ведь какие перспективы, у, скажем — Мороза, Литвина, Симоненко или Ющенко? И, не в обиду тёзке — Сергея Тигипка?

С другой стороны, согласен, что набор искривлён (насколько я помню, Вероника предлагала и Арсения Петровича и вышеупомянутых господ, но автор публикации сократил выбор до 4-х альтернатив) Почему? Не знаю.

Знаю только, что Школа обошлась в сумму, эквивалентную оценке 30 минут работы консультанта средней руки в межсезонье.

+ спасибо за предоставление помещений pro bono

Есть такая картина мира, где бабло — центральная ось бытия.
Но это не тот кейс.
Сергій Бостан
Перший раз чую, щоб SWOT аналіз застосовували щодо характеристики окремих людей… Це вже якесь ноу хау колеги, це трохи з іншої опери )) Та ще й яких людей, особливо вразив вибір Королевської ))
Георгій Боднараш
В політології вже давно здійснюють SWOT-аналіз окремих політичних діячів. Пропоную ознайомитися з посібниками видані проф., д.пол.н., Ротар Н.Ю. з політичних еліт та лідерства. Корисна річ для полівалентного розвитку…
Сергій Бостан
Практика спілкування з паном Малкіним, Сучковим, Полуектовим, на книжках яких ви вчите політтехнології доводять трішки інше. Для полівалентного розвитку корисно використовувати теоретичні знання на практиці…
Георгій Боднараш
«Для полівалентного розвитку корисно використовувати теоретичні знання на практиці…» — Абсолютно згідний!!! Однав варто розрізняти аналіз політичної особистості, SWOT-аналіз політичного актора, стилі політичного лідерства та застосування політтехнологій. Запропоновані знання Малкіним, Сучковим, Полуектовим та вищезазначені мною посібники є надзвичайно важливими, однак не варто забувати, що спрямовані на різні предмети дослідження… В кінці-кінців можна знайти низьку іномовних джерел, в яких здійснюється SWOT-аналіз політичного актора…
Віталій Шарлай
Ну особисто я не тільки із цими авторами знайомився, так що тут не варто звужувати світогляд. ;) Є ще багато сильних особистостей, які на практиці користуються такими методами і вижву мені відомі.
Михайло Шморгун
… Практика спілкування з паном Малкіним, Сучковим, Полуектовим, на книжках яких ви вчите політтехнології доводять трішки інше… І ШО ВОНО ВАМ ПОМОГЛО. Ваша партія вибори програла в одну калітку, жодного мажоритарщика по області і місту не пройшли. А при таких результатах — винен керівник кампанії на місці. Так шо… я Вам лічно — порекомендував би очолити штаб «партії влади» і досягнути зним того самого результатц, який Ви «зробили» до того…
Сергій Бостан
Михайло, твоїх рекомендацій ніхто не потребує, тому можеш їх залишити собі. І взагалі, навчись грамотно писати, не личить шокати, тим паче громадсько активним діячам, хоча оскільки я вперше про тебе чую, то мабуть не такий вже активний і громадський…
Михайло Шморгун
Ха!… А по суті я правий, ти всі свої виборчі кампанії програв… але тобі важко це визнавати — тому переходиш на особистості. Це так по-совєтскому...(sic!)
Сергій Бостан
)) Ти справді вважаєш, що ми програли виборчу кампанію?? Ти дуже мало знаєш хлопче і не моя справа тебе просвіщати… Тому успіхів тобі в твоїй діяльності!
Михайло Шморгун
Дякую! Тобі теж всіляких успіхів!
Андрій Круглашов
Так, так, так! Залунали гучні імена :)

Могутні вчителі, сильні орговики… Та я в страшному сні не уявляю собі, скажімо, Полуектова, який каже «Молодой политменеджер! Не вздумай использовать SWOT-анализ для характеристики отдельных людей».

Благо, політконсалтниг це сфера, в якій довзолено все, що не заборонено, а не лише те, що використовують окремі представники окремої школи (в даному разі йдеться про сильних орговиків).

Проте, виборча кампанія певне, явище «полівалентне», і «полем» не вичерпується.

Коли ми говоримо SWOT на пострадянському просторі, думаємо насамперед про імідж лідера.

g3-group.ru/projects/SWOT.php — тут непогано розписана методологія.

SWOT переважно робиться на основі соціологічних даних, зібраних якісним інструментарієм (глибинні інтерв'ю, як індивідуальні, так і групові) і/або вибудовується на основі висновків групи експертів — переважно, психологів (або команди polittech.org — любителів політичних портретів polittech.org/?cat=15, але це радше — SWOT-синтез)

SWOT-аналіз — лише один із багатьох можливих методів (див: www.psycho.ru/library/3160), але я, особисто, надаю перевагу саме класичному SWOT-аналізу, бо це дуже зручний спосіб систематизації великого масиву даних щодо сприйняття виборцями іміджу політичного лідера.

Якщо просто, то створюємо табличку на 4 квадратика (як Декартівська координатна), розкидуємо позитивні прикметники та дієприкметники про політика в Strength, негативні — в Weaknesses, Позитивні проективні (спрямовані в майбутнє) дієслова в Оpportunities, Негативні, в майбутньому часі — в Threats.

Наталю Юріїву читати Must! :) А ще, Эгорову, Шестопал та інщих політичних психологів, що торкалися цієї делікатної теми.

Сергій Бостан
Георгію я не мав на меті когось образити чи поставити під сумнів його слова, просто в політичних науках оцінку політичних лідерів як правило не називають SWAT аналізом, однак це залежить від мети з якою ви це робите. Якщо мова йде про формування пчихологічного портрету, це одне і тут я можу погодитись, однак коли мова йде, як зазначалось в статті, про технологічний підхід, то в політичних науках це формулюють по-іншому. Все залежить від тлумачення і впевнений, що Наталя Юріївна, яку я дуже поважаю, вкладає також свій зміст в ці поняття.
Георгій Боднараш
Ніхто не ображається!!! І близько ні… Мова йде про різні підходи до розуміння цих понять. Дискусія може призвести лише до самовдосконалення та розвитку…
Андрій Круглашов
технологічне призначення SWOT у виборчій кампанії — на основі даних, написання 4-го розділу стратегії позиціонування ("ІМІДЖЕВЕ ПОЗИЦІОНУВАННЯ") і, після кількісного опутування та холл-тестів, інтегрувати ключові характеристики в МЕССЕДЖ (ключове повідомлення для цільової аудиторії, що містить спонукаючі мотиви)
Сергій Бостан
В своїх коментарях я виходжу з первісних значень SWOT аналізу і політтехнологічного підходу в характеристиці політичного лідера, оскільки ми вже заговорили про політику. Звичайно кожен може вкладати свої значення в ці слова, як я так і ви. Однак ще раз наголошу на тому, що використовую класичні поняття використання SWOT аналізу та базуюсь на політтехнологічних вченнях, які мав нагоду отримати від чудових технологів і політологів, про яких зазначав вище. Ви можете зі мною не погоджуватись, але це моя думка і я її висловив.
Георгій Боднараш
Авжеж, я також не даю власну інтерпретацію цих понять! Базуюся на класичні визначення… Однак це не означає, що SWOT-аналіз здійснюється лише для організацій чи інститутів, і, що це є нашою вигадкою… Особисто я ще на 3-му курсі познайомився з методикою проведення як Я-концепції, так і SWOT-аналізу політичного актора…
Сергій Бостан
Не погоджусь, що SWOT аналіз щодо визначення портрету політичного лідера є класикою! Його використовували і використовують щодо динамічних процесів і їх аналізу. Все решта це інтерпретації, що з«явились на вимогу часу, оскільки звичайно ніщо не стоїть на місці.
Георгій Боднараш
Це так, SWOT-аналіз щодо визначення портрету політичного лідера не є класикою, однак це не з'явилося разом з Школою Практичної Аналітики, а значно раніше…
Андрій Круглашов
От тут я починаю частково погоджуватися з Сергієм

Абсолютно згоден щодо динамічних процесів. Все вірно, адже СПРИЙНЯТТЯ іміджу політичного лідера різними цільовими аудиторіями і є ДИНАМІЧНИМ процесом.

А те, що SWOT набув поширення в українській політичній публіцистиці, аж ніяк не означає, що його неможливо використовувати у більш прикладних цілях.
Сергій Бостан
Здається порозумілися )) Головне вкладати правильний зміст в поняття, які використовуються. Оскільки часто вони можуть бути сприйнятими двозначно, як в нашому випадку.
Георгій Боднараш
Так, справді, часто різні поняття сприймаються двозначно, але щоб цього не було варто спочатку ознайомитися з усіма варіантами їх інтерпретації. І це стосується всіх нас…
Андрій Круглашов
Все написане мною вище — призначене радше для наших аналітиків! Увімкніть мозок і гугл вам в поміч!
Сергію: мій друже, не сприйми, як повчання. Просто скучив за вами всіма, тому і занурився в дискусію так жваво;

Георгію: — а ти виріс, виріс! Рівень дискусії викликає повагу. Пишаюсь :) (Тільки не зялякуй народ хімічними термінами, бо ще хтось поблачить і на політологію передумає іти).

Михайлу: ти злюка :) будь милосердний до колег. Полуектов, Малкін і Сучков — не винні :) Як і Сергій Іванович. Справа то у Сергії Леонідовичі, як не крути…

Всім — привіт! Всім — суспільнокорисних перемог.
Олег Тудан
«Ставлення чернівчан до представників інших рас» — это кто такую формулировку придумал? Получается, что чернивчане — отдельная раса)))
Георгій Боднараш
Тему софрмулювали учасники і вона є правильною. Не привальними є зроблені висновки, оскільки ще безглузднішою була б тема «ставлення білих до чорних». Під «чернівчан» і мається на увазі представниців європеоїдної раси)))
Олег Тудан
Те, кто любит Черновцы или просто выпячивает наружу восхищенность Черновцами, любят говорить, что Черновцы — это мультинациональный город. В принципе, это трудно оспорить. Но благодаря вам вдруг оказывается, что «чернивачанин» — мало того, что представитель только и именно европеоиной расы, но и каким то образом должен выработать свое отношение к «другим расам».

Дорогие начинающие политаналитики (еле удержался от другого сокращения), в рамкам ваших соцопросов сходите в Дом Быта, что на проспекте Независимости, 111, и спросите у владельца фото-магазина, вьетнамца по происхождению, и жителя Черновцов с 25-ти-летним стажем Нго Ван Хая, как он, как чернивчанин, относится к другим расам. Или, например, сходите к корейцу Шо Ван Щи, который держит корейский ресторанчик на улице Богдана Хмельницкого и живет тут еще с шестидесятых. Спросите. Или у старых евреев спросите, которые вроде как и европеиодной расы, но совсем другой гаплогруппы.
Георгій Боднараш
За поради дякуємо)))У відповідь пропоную ознайомитися зі Шкалою Богардуса для Чернівців, щоб відповіді були більш обгрунтованішими. Більше того, ніхто і не збирався досліджувати ставлення чернівчан до представників інших рас-постійних жителів нашого міста, а до нових імігрантів.
Олег Тудан
«Більше того, ніхто і не збирався досліджувати ставлення чернівчан до представників інших рас-постійних жителів нашого міста, а до нових імігрантів.»

Тогда надо было правильно обозначить тему исследования, потому что вышеозвученное определение звучит угловато.Потом люди, сочиняющие подобные конструкции, разбегаются в разные СМИ, и плодят их в ужасающих количествах.
Святослав Вишинський
Чернівці — не «мультикультурне» місто в сучасному «глобальному» розумінні цього слова і ніколи ним не було. Його прикордонне розміщення і періодичне входження в ті чи інші державні формації органічно призводили до перетину самих тих, а не інших культур. Українська, румунсько-молдавська, німецько-австрійська, російська, польська, вірменська та єврейська общини мешкали тут віддавна, зберігаючи власні культурні особливості, тоді як інші одиничні випадки нічого спільного з історичним обличчям міста (принаймні, поки що) не мають. Якщо в Чернівцях оселиться сім'я полінезійців — це ще не привід відмовляти автохтонній більшості в расовій та етнічній ідентифікації, котра у свою чергу пріоритетно демаркує міський простір.
Олег Тудан
Вам, как традиционалисту, наверное, виднее.
Андрій Круглашов
а ця інтерпретація, як на мене, не зовсім відповідає темі.
Правильно було б «Ставлення мешканців м. Чернівці до представників інших рас»
Олег Тудан
нельзя "інших", максимум — «різних».
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте